Ібупрофен

Опис актуально на 28.10.2011

Статті по темі:

• Олфен
• Бифосин
• Валокордин
• Діані-35, відгуки про препарат

Tweet

Препарат із групи НПЗЗ. Виявляється виражену жарознижувальну, протизапальну, аналгезуючу дію. При прийомі Ібупрофену відзначається антиагрегантный ефект. При зовнішньому застосуванні Ібупрофен зменшує ранкову скутість в суглобах, сприяє відновленню повного обсягу рухів.

Показання:

Захворювання ОПА запального та дегенеративного характеру: псоріатичний, ювенільний, ревматоїдний, анкілозуючий спондилоартрит, хронічний артрит, остеоартрит, невралгічна аміотрофія, остеохондроз, артрит при ВКВ, подагричний артрит. Ібупрофен купірує больовий синдром: оссалгия, міалгія, радикуліт, артралгія, мігрень, артрит, зубний біль, головний біль, тендиніт, невралгія, онкологічні захворювання, бурсит, тендовагініт, посттравматичний больовий синдром. Запальні процеси в малому тазі, альгодисменорея, аднексит, лихоманка при інфекційних, простудних захворюваннях.

Протипоказання:

Ерозивно-виразкові ураження ШКТ, «аспіринова» астма, хвороба Крона, геморагічний діатез, схильність до кровотеч, гемофілія, вагітність. З обережністю Ібупрофен призначають при цирозі печінки (+портальна гіпертензія), гастриті, гіпербілірубінемії, коліті, ентериті, нефротичному синдромі, печінкової, ниркової недостатності, ХСН, анемії, лейкопенії неясної етіології, артеріальній гіпертензії. Ібупрофен не застосовується в педіатрії.

Побічна дія:

ШКТ: НПВС-гастропатия, диспепсичні розлади, сухість у роті, подразнення ясен, афтозний стоматит, гепатит, запори, панкреатит. Дихальна система: напади задишки, бронхоспазм. Органи чуття: дзвін у вухах, зниження слуху, неврит зорового нерва токсичного генезу (оборотний характер), диплопія, подразнення і сухість очей, скотома. Нервова система: тривожність, безсоння, головний біль, психомоторне збудження, депресія. Нефротичний синдром, алергічний нефрит, ниркова недостатність, цистит, поліурія. Органи кровотворення: апластична анемія, тромбоцитопенічна пурпура, лейкопенія, агранулоцитоз, тромбоцитопенія, гемолітична анемія. Підвищене потовиділення. Алергія.

Спосіб застосування:

Ібупрофен приймають внутрішньо, бажано після їжі. Псоріатичний артрит, остеоартроз, анкілозуючий спондилоартрит: 4 рази в день по 400-600 мг. Ревматоїдний артрит: тричі на день по 800 мг. Розтягування, травми м'яких тканин: 1, 6-2, 4 г на добу (у декілька прийомів). Альгодисменорея: 4 рази в день по 400 мг. Гарячковий синдром після імунізації: 50 мг. Через 6 годин повторити. У добу не більше 100мг.

Передозування:

Загальмованість, диспепсичні розлади, блювота, сонливість, шум у вухах, падіння артеріального тиску, метаболічний ацидоз, кома, брадикардія, фібриляція передсердь, тахікардія, зупинка дихання, ниркова недостатність. При передозуванні Ібупрофеном необхідно промити шлунок, ввести протягом години адсорбенти.

Особливі вказівки:

У період лікування Ібупрофеном необхідний ретельний контроль стану крові, печінкової та ниркової систем. При перших ознаках гастропатії проводять ФГДС, аналіз калу на кров, визначають гематокрит. Для профілактики гастропатії рекомендується комбінувати мізопростол та ібупрофен. Препарат знижує швидкість реакцій, не поєднується з етанолом.

Лікарська взаємодія:

При комбінації з індукторами мікросомального окислення (барбітурати, етанол, фенітоїн, рифампіцин, трициклічні антидепресанти, фенілбутазон) посилюється гепатотоксична дія на печінку. Інгібітори МАО, навпаки, знижують вираженість токсичного впливу ібупрофену на печінку. Препарат знижує сечогінний ефект гідрохлортіазиду і фуросеміду. Підсилює ефективність непрямих антикоагулянтів, фибринолитиков, антиагрегантів. Холестерамін та антациди знижують всмоктування ібупрофену. Під дією ЛЗ підвищується концентрація метотрексату, дигоксину, препаратів літію. Кофеїн стимулює аналгезуючу дію Ібупрофену.