6 квітня 2013
- Як зберегти «здоров'я» нирок?
- Лікування пієлонефриту травами
- Норма крові в сечі
- Ціна на таблетки Марена Фарбувальна
Сечокам'яна хвороба (інші назви — нефролітіаз, нирковокам'яна хвороба, уролітіаз) – це захворювання, при розвитку якого у людини в нирках або в інших органах сечовидільної системи утворюються камені. Симптоми сечокам'яної хвороби можуть вперше проявитися у людини практично в будь-якому віці. Як свідчить діагностика, недуга може розвиватися і у новонароджених, та у людей літнього віку. Але в залежності від віку хворої людини відрізняється тип каменю. Так, у літніх пацієнтів частіше утворюються сечокислі камені. У той же час білкові камені зустрічаються у хворих, яким потрібне лікування сечокам'яної хвороби, набагато рідше. Найчастіше при сечокам'яної хвороби утворюються камені зі змішаним складом. Розмір каменів може бути різним. Так, якщо мова йде про каміння розміром до 3 мм в діаметрі, то визначаються не каміння, а пісок в нирках. Іноді великі камені можуть досягати до 15 см. Є також описи випадків, коли камені важили більше 1 кг.
Причини сечокам'яної хвороби
Перш ніж призначати терапію хвороби або практикувати лікування народними засобами, по можливості слід визначити можливі причини, внаслідок яких у людини відзначаються ознаки сечокам'яної хвороби. Головна причина появи каменів у нирках – це серйозні порушення в процесі обміну речовин, зокрема зміни в хімічному і водно-сольовому балансі крові. Але при цьому важливу роль у розвитку хвороби відіграє наявність деяких факторів, які мають до утворення каменів. Насамперед, це розвиток у людини хвороб ШКТ, а також недуг органів сечостатевої системи, хвороб кісток, порушення функції паращитовидних залоз. Спровокувати появу каменів може і вітамінний дефіцит. Особливо важливо заповнити недолік вітамінів групи Дтому навіть профілактика хвороби передбачає їх прийом.
Харчування – не менш важливий чинник. Камені частіше з'являються у тих людей, які вживають продукти, здатні суттєво підвищувати кислотність сечі. Саме тому дієта при сечокам'яної хвороби вимикає солоні, кислі і надто гострі страви. Ще один важливий момент – вода, яку систематично вживає людина. Якщо вона занадто жорстка і в її складі є більше кількість солей, то ймовірність появи каменів зростає. Частіше камені виявляються у людей, які постійно живуть у дуже жаркому кліматі. Але і недолік впливу ультрафіолетових променів може спровокувати сечокам'яну хворобу. У процесі проведення діагностики лікар не тільки призначає необхідні методи дослідження, але і з'ясовує, що саме могло спровокувати початок захворювання. Як медикаментозне, так і народне лікування потрібно проводити з урахуванням цих причин.
Симптоми
У більшості випадків нирковокам'яна хвороба проявляється ознаками, яких людина не може не помічати. Але іноді захворювання протікає приховано, і виявити камені в нирках вдається лише випадково, коли проводиться діагностика і лікування інших захворювань.
Основні симптоми сечокам'яної хвороби – це прояв хворобливих відчуттів в області попереку. Людину може турбувати біль як з одного боку, так і з обох. Больові відчуття тупі, але виснажливі, вони посилюються при фізичному навантаженні або в той момент, коли хворий намагається змінити положення тіла. Якщо камінь з нирки виявляється в сечоводі, то біль стає більш інтенсивним і охоплює низ живота, пах, статеві органи. Іноді вона віддає в ногу. Дуже сильний больовий приступ часто завершується відходженням каменів із сечею.
Пацієнти з сечокам'яною хворобою періодично страждають від ниркової коліки. Це стан, при якому в області попереку розвивається неймовірно сильна біль. Колька може тривати навіть кілька днів, при цьому біль трохи вщухає, то знову поновлюється з новою силою. Напад припиняється, коли камінь змінює становище або ж виходить в сечовий міхур.
При наявності каменів у нирках людина може відчувати біль при сечовипусканні, до того ж сечовипускання буває занадто частим. У даному випадку можна припустити, що камені є в сечоводі або сечовому міхурі. В процесі сечовипускання струмінь сечі іноді переривається, і при цьому хворий не відчуває повного спорожнення сечового міхура. Лікарі визначають такий симптом як синдром «закладання». Якщо людина змінить положення тіла, то триває сечовипускання.
Після больового нападу або фізичних навантажень в сечі хворого може виявлятися кров. Також для сечокам'яної хвороби характерне помутніння сечі, періодично виникає високий артеріальний тиск. Якщо до захворювання приєднується пієлонефрит, то температура тіла хворого може зростати до 38-40 градусів.
Іноді камені або пісок в нирках присутні у людини протягом усього життя, і ніякі симптоми при цьому не виявляються. Отже, про свою недугу хворий навіть може не знати. В цілому симптоми залежать від того, який розмір та тип каменю у пацієнта, де саме камінь розташований, та які спостерігаються порушення в роботі сечостатевої системи. Лікування піску в нирках і каменів в органах сечостатевої системи також проводиться з урахуванням цих факторів.
Таким чином, основним об'єктивним симптомом сечокам'яної хвороби є камені в нирках. Симптоми каменів в нирках – це, насамперед, помутніння сечі, наявність в ній осаду, зміна характеру (темна і густа сеча з'являється на початку процесу сечовипускання).
Які камені утворилися у людини в нирках, може визначити додаткове дослідження. Вони можуть мати різний склад. Виділяють фосфатні, кальцієві і оксалатні камені в нирках. Але все ж діагностика свідчить, що найчастіше в нирках хворих утворюються камені, що мають змішаний тип.
Видалення каменів з нирок – основний момент лікування. Але спочатку лікар повинен визначити всі особливості захворювання і тільки тоді приймати рішення, що робити. Важливо врахувати, що на самому початку хвороби камені можуть взагалі не проявляти себе. У цьому випадку мова йде про так званому камненосительстве. Але і в такому випадку важливо виявити захворювання і визначити, як вивести камені, так як в будь-який момент вони можуть спровокувати ниркову кольку. Причини, які впливають на прояв симптомів, різноманітні: це і сильний стрес, і порушена дієта, й інтенсивні фізичні навантаження. До речі, в більшості випадків ниркову кольку викликають невеликі камені. Але наявність у нирках великих каменів, фото яких особливо вражає, не менш небезпечно, так як це – прямий шлях до розвитку ниркової недостатності і загибелі нирки. Тому вкрай важливим моментом є проведення якісної діагностики з усіма дослідженнями, звідки лікар може дізнатися про особливості перебігу недуги, і подальше лікування. Особливої уваги заслуговує і профілактика хвороби у тих, хто схильний до утворення каменів.
Діагностика
Існує ряд діагностичних методів, за допомогою яких захворювання сечовидільної системи виявляються фахівцями на ранніх стадіях. Але тут важлива і свідомість пацієнтів. Кожна людина, при прояві перших симптомів патології сечостатевої системи повинен звертатися до лікаря, так як самостійно він не зможе зрозуміти, чи немає у нього в нирках, сечоводі або в сечовому міхурі каменів.
Після опитування пацієнта лікар-уролог призначає йому необхідне обстеження. Насамперед, проводиться лабораторний аналіз сечі, що дозволяє визначити наявність мікробного інфікування, наявність крові в сечі, а також дізнатися про характер сольових домішок. З допомогою загального аналізу крові виявляються запальні процеси. Крім того, проводиться біохімічний аналіз крові. Одним з найбільш важливих досліджень при підозрі на наявність каменів в нирках є ультразвукове дослідження нирок. Однак у деяких випадках УЗД все ж не дає можливості визначити наявність каменів в сечоводі, так як вони можуть знаходитися глибоко за очеревиною.
З метою виявлення каменів пацієнтові часто призначається екскреторна урографія. Для цього в вену вводять контрастну речовину, після чого робляться рентгенівські знімки. Вивчення оглядового загального знімка сечової системи дає можливість лікарю виявити, де саме розташовані камені, дізнатися, яка у них форма і розмір. Але при цьому фахівець враховує, що деякі камені здатні пропустити рентгенівські промені. Як наслідок, на знімках не видно.
Ще один метод дослідження — радіоізотопна нефросцинтиграфия. Процедура починається з введення у вену спеціального радіофармпрепарату. Він накопичується в нирках і потім виводиться через них. В цей час нирки скануються, що дозволяє визначити порушення їх функцій. Дослідження є інформативним для фахівця.
Ускладнення
Якщо лікування сечокам'яної хвороби не було проведено своєчасно, то в якості ускладнень незабаром може розвинутися пієлонефритяк гострий, так і хронічний. Якщо пацієнт так і не звертається за допомогою, то в підсумку можливо гнійне розплавлення нирки. В такому випадку хворий втрачає нирку.
Якщо камені є в сечовому міхурі, то людина може страждати від постійних і дуже болючих гострих нападів циститу. Також ускладненнями нефролітіазу часто стає уретрит, хронічна ниркова недостатність.
Лікування
Нефролітіаз нирок необхідно лікувати в кілька етапів. У пацієнтів з гострим болем потрібно, перш за все, зняти напад гострої коліки. Подальше лікування включає в себе видалення каменя, терапію інфекційного процесу та профілактику розвитку каменів у майбутньому.
Лікування каменів у нирках проводиться консервативним і оперативним методами. Консервативний метод терапії включає медикаментозне лікування, а також сувору дієту і певний питний режим. Однак терапія таблетками, а також деякі народні засоби можуть бути ефективними в тому випадку, якщо у хворого в нирках є тільки дуже маленькі камені або пісок. Препарати, які призначає лікар в таких випадках, сприяють розчинення ниркових каменів і піску. Проте ні в якому разі не можна застосовувати такі препарати без контролю спеціаліста. Саме він повинен приймати рішення про те, як лікувати уролітіаз і як розчинити камені. Практикуючи народне лікування, пацієнт також повинен попередньо порадитися з лікарем, так як будь-яке народне зілля може негативно вплинути на стан здоров'я хворого.
Якщо при наявності каменів у нирках в людини почався запальний процес, то обов'язково проводиться антибактеріальне лікування. Після цього лікар приймає рішення, як вивести камені.
У сучасній медицині практикується дроблення каменів за допомогою лазера. Лікування лазером передбачає поєднання ендоскопії та використання безпосередньо лазера.
Ендоскоп вводять в уретральний канал, після чого лазерної насадкою проводиться дроблення. Метод не є болючим і іноді дозволяє вивести камені всього за одну процедуру. До того ж з його допомогою можна позбутися від каменів різної форми і розміру.
Дроблення каменів у нирках також проводиться з використанням можливостей ультразвуку. В даному випадку застосовується ударно-хвильовий принцип дроблення, що забезпечується спеціальним апаратом. Дроблення ультразвуком дозволяє вивести камені, діаметр яких не перевищує 2 див. Пацієнту проводиться анестезіяі камені дробляться до такої міри, щоб вони могли без труднощів пройти по сечоводу. При дробленні великих каменів потрібно кілька таких процедур. Негативного впливу на організм в цілому ультразвук не надає.
Якщо у людини виявлені камені великого розміру і є певні ускладнення, то практикується оперативне лікування шляхом проведення порожнинної операції. Це найбільш травматичний метод.
Дієта
Пацієнтам, у яких діагностовано уролітіаз, дуже важливо постійно дотримуватися спеціальної дієти. Раціон харчування хворого розробляється в залежності від того, який склад мають камені, і які причини спровокували розвиток сечокам'яної хвороби. Харчування організовується так, щоб у раціоні було мінімум продуктів, які сприяють утворенню та росту каменів.
Якщо у людини діагностується фосфатний уролітіаз, то зазначається лужна реакція сечі. Отже, її необхідно підкисляти. Таким хворим не рекомендується вживати багато овочів та фруктів, не можна включати в раціон молочні продукти. Рекомендується м'ясо, риба, олія, борошно. Пити потрібно трохи менше, ніж при виявленні оксалатних і уратних каменів.
Якщо виявляються карбонатні камені, то хворому важливо обмежити вживання продуктів, які багаті на кальцій. Кислотність сечі підвищують, вживаючи рибу, м'ясо, яйця, олію, борошно.
При наявності уратних каменів слід вживати якомога менше продуктів, що провокують утворення сечової кислоти. Це нирки, печінку, м'ясні бульйони. Також обмежується риба, м'ясо, рослинні жири. Таким пацієнтам потрібно пити свіжий сік з лимона, а ось сік грейпфрута не рекомендується.
При виявленні оксалатних каменів потрібно прибрати з раціону ті продукти, в яких є щавлева кислота і кальцій. Це щавель, картопля, шпинат, апельсини, молочні продукти.
Існує також ряд загальних рекомендацій для хворих сечокам'яною хворобою. Кожен день потрібно пити не менше двох літрів рідини, а в спекотну пору року необхідно вживати стільки рідини, щоб ніколи не відчувати спраги. Позитивно на організм впливає прийом настоїв і відварів сечогінних трав. Важливо обмежити кислу, гостру, солону їжу і не допускати переїдання. Не варто вживати алкогольні напої. Також лікарі рекомендують хворим з камінням вести активне життя, але при цьому уникати важких навантажень. Не можна допускати сильних стресів, переохолоджуватися.
Якщо ниркова коліка почалася у людини раптово, то полегшити больовий напад може тепла ванна або грілка, яку треба прикладати на область попереку.
Профілактика
В якості заходів профілактики сечокам'яної хвороби необхідно збалансувати раціон харчування, щоб зробити його максимально здоровим. Слід пити не менше двох літрів рідини в добу і ні в якому разі не допускати переохолодження зони попереку. Варто також подбати про те, щоб позбутися зайвої ваги. Якщо людина відчуває, що в області попереку з'явилися неприємні відчуття або біль, то з візитом до уролога затягувати не можна ні в якому разі.
Коментарі
Дописати коментар